1. Словник поетичної мови Василя Стуса

схрон

У, ч., розм. Те саме, що схов.

Старанно, Києве, сховав мене

в ці мертві закамарки, схрони, скрити. (П-2:26).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схрон — схрон іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. схрон — див. притулок Словник синонімів Вусика
  3. схрон — СХРОН, у, ч., розм. Те саме, що схов 2, 3. Як раптово, як страшно перевернулося догори дном її життя! Вже три тижні сиділа жінка в лісі, в схроні (В. Бабляк); [Намісниця:] Надійний схрон є в хаті лісника (Л. Забашта); – Виходь! Здавайся! – гукав у схрон Яремчук. З ями ніхто не відповідав (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  4. схрон — -у, ч., розм. Те саме, що схов 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. схрон — СХРОН, у, ч., розм. Те саме, що схов 2, 3. Як раптово, як страшно перевернулося догори дном її життя! Вже три тижні сиділа жінка в лісі, в схроні (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 277); [Намісниця:] Надійний схрон є в хаті лісника (Забашта, Пісня.. Словник української мови в 11 томах