схрон
СХРОН, у, ч., розм. Те саме, що схов 2, 3.
Як раптово, як страшно перевернулося догори дном її життя! Вже три тижні сиділа жінка в лісі, в схроні (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 277);
[Намісниця:] Надійний схрон є в хаті лісника (Забашта, Пісня.., 1961, 130);
— Виходь! Здавайся! — гукав у схрон Яремчук. З ями ніхто не відповідав (Цюпа, Назустріч.., 1958, 419).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- схрон — схрон іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- схрон — див. притулок Словник синонімів Вусика
- схрон — У, ч., розм. Те саме, що схов. Старанно, Києве, сховав мене в ці мертві закамарки, схрони, скрити. (П-2:26). Словник поетичної мови Василя Стуса
- схрон — СХРОН, у, ч., розм. Те саме, що схов 2, 3. Як раптово, як страшно перевернулося догори дном її життя! Вже три тижні сиділа жінка в лісі, в схроні (В. Бабляк); [Намісниця:] Надійний схрон є в хаті лісника (Л. Забашта); – Виходь! Здавайся! – гукав у схрон Яремчук. З ями ніхто не відповідав (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
- схрон — -у, ч., розм. Те саме, що схов 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови