1. Словник поетичної мови Василя Стуса

ташувати

ташува́ти

Ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Розміщувати; розташовувати.

І світ заліззям облягло,

вселенська ніч ташує шатра... (П-1:150).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ташувати — ташува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ташувати — ТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, розм., рідко. Розміщувати; розташовувати. Словник української мови у 20 томах
  3. ташувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Розміщувати; розташовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ташувати — РОЗМІЩА́ТИ (РОЗМІ́ЩУВАТИ) (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). — Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців. Словник синонімів української мови
  5. ташувати — ТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., розм., рідко. Розміщувати; розташовувати. Словник української мови в 11 томах
  6. ташувати — Ташувати, -шую, -єш гл. Приводить въ порядокъ, раскладывать. Словник української мови Грінченка