Тенар

Тена́р

У, ч. Один з трьох відрогів на півночі Пелопонесу, де було збудовано храм Посейдону – місце переховування-притулку ілотів (аборигени Лаковії та Мессенії, які були підкорені спартанцями і перебували у становищі цілковито безправних рабів лакедемонян).

Харон суворо мовив: ні!

Пором відчалив. До Тенара

Надходить чорнокрила хмара.

В вечірнім палені огні. (ЗД:151);

Коло Тенара — мерехтить.

Нічні сонця, мені світайте,

бодай на день, бодай на мить. (П-1:74).