теребище
тере́бище
А, с., заст., іст. Те саме, що требище. Місце, де відбувалося принесення жертви богам.
Горить стерня, де половіло жито,
о вересню, теребище смеркань! (П-1:145).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Теребище — Тереби́ще іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови