тіні-голоси

ті́ні-голоси

Тіней-голосів, мн., інд.-авт. Похідне від тіні і голоси.

Щоб ти збагнув нарешті, хто єcи

і задля чого ти єси у світі,

а задля чого в'яли на суцвітті

оці отерплі тіні-голоси,

що самотою тут були карались

і тугою, неначе синню, брались. (ЧТ:73).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me