уводноволений
уводново́лений
А, -е, інд.-авт. Похідне від у, в, одно і воля. Зв'язані однією волею; ті, що мають спільну волю.
Уводноволені течуть
як ноче-дні, так і дне-ночі,
лиш серце вірити не хоче
і цідить сіру каламуть
на вечори, і дні, і ранки... (ЧТ:33);
Дороги далі круто повелись
туди, де грає життєструмування,
оце уводноволене кохання,
правдива уселенська благовість. (ЧТ:164).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me