уводноволений

уводново́лений

А, -е, інд.-авт. Похідне від у, в, одно і воля. Зв'язані однією волею; ті, що мають спільну волю.

Уводноволені течуть

як ноче-дні, так і дне-ночі,

лиш серце вірити не хоче

і цідить сіру каламуть

на вечори, і дні, і ранки... (ЧТ:33);

Дороги далі круто повелись

туди, де грає життєструмування,

оце уводноволене кохання,

правдива уселенська благовість. (ЧТ:164).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me