уводноголову

уводного́лову

присл., інд.- авт. Похідне від (ув)одно і голова. З'єднано, спрямовано на одну мету.

Уводноголову — ні рук, ні ніг —

тримався я на видовженій шиї... (Т.1, кн.2:99).