угав

уга́в

◊ Без угаву — не перестаючи, без перерви.

Змовкне слава без угаву,

Ніч приспить обох імлиста. (Т.1, кн.2:11).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угав — уга́в іменник чоловічого роду вживається переважно в складі фразеологізмів Орфографічний словник української мови
  2. угав — УГА́В (ВГАВ), у, ч.: Не зна́ти уга́ву див. зна́ти ○ (1) Без уга́ву – не перестаючи, без перерви; невпинно. Батареї без угаву молотили по них [дотах] (О. Гончар); Військові оркестри без угаву грали різні голосні марші (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. угав — (вгав), -у, ч. Зупинка, заспокоєння, спокій. Без угаву — не перестаючи, без перерви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угав — без уга́ву. Не перестаючи, без перерви; невпинно. Батареї без угаву молотили по них (дотах) (О. Гончар); Військові оркестри без угаву грали різні голосні марші (Ю. Яновський); Говорив (Добривечір) багато і без угаву (Я. Баш). Фразеологічний словник української мови
  5. угав — УГА́В (ВГАВ): Без уга́ву — не перестаючи, без перерви. Шепотіння, шелест, як той струмок, що туркоче без угаву десь за кущем (Вас., Вибр, 1944, 125); Битим шляхом без угаву все мчали вантажні автомобілі (Кучер, Зол. Словник української мови в 11 томах
  6. угав — Угав, -ву м. Остановка, успокоеніе, покой. Нема йому вгаву ні вдень, ні вночі — кричить та й кричить, мов з його чорт лика дере. П'є й п'є, нема йому і вгаву. Ном. № 11703. Без угаву. Безпрестанно. Без вгаву мучила біда. Мкр. Г. 58. Словник української мови Грінченка