угав

УГА́В (ВГАВ): Без уга́ву — не перестаючи, без перерви.

Шепотіння, шелест, як той струмок, що туркоче без угаву десь за кущем (Вас., Вибр, 1944, 125);

Битим шляхом без угаву все мчали вантажні автомобілі (Кучер, Зол. руки, 1948, 40);

Він без угаву править теревені, поблискуючи з-під розкуйовджених вусів білими молодими зубами (Гончар, III, 1959, 54);

Перекинута шаланда гойдалася на хвилях, шторм лютував без угаву (Ю. Янов., II, 1958, 192).

Не зна́ти уга́ву — не зменшуватися, не припинятися, не зникати.

Жаль у материнім серці не має спину, не знає угаву… (Мирний, II, 1954, 187);

Нема́є (нема́) вга́ву (уга́ву) — немає спину, немає перерви.

У себе в кімнаті своїй обидві співають — нема вгаву… (Вовчок, І, 1955, 376);

— Як ідеш біля того пекла — там крик, і стогін, і вгаву нема, і дьоготь іде, і смола кипить (Стельмах, Хліб.., 1959, 294);

Нема́є (нема́, не було́) вга́ву (уга́ву) кому, на кого — хтось не перестає робити що-небудь, не може заспокоїтися, угамуватися.

Не було дівчатам вгаву: Чайченко — як на мислі, як на язиці (Вовчок, І, 1955, 189);

Як та вода по весні, розірвавши греблю, знай біжить та клекотить — так я: ані вгаву, ані втоми мені немає… (Мирний, І, 1954, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угав — уга́в іменник чоловічого роду вживається переважно в складі фразеологізмів Орфографічний словник української мови
  2. угав — ◊ Без угаву — не перестаючи, без перерви. Змовкне слава без угаву, Ніч приспить обох імлиста. (Т.1, кн.2:11). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. угав — УГА́В (ВГАВ), у, ч.: Не зна́ти уга́ву див. зна́ти ○ (1) Без уга́ву – не перестаючи, без перерви; невпинно. Батареї без угаву молотили по них [дотах] (О. Гончар); Військові оркестри без угаву грали різні голосні марші (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. угав — (вгав), -у, ч. Зупинка, заспокоєння, спокій. Без угаву — не перестаючи, без перерви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. угав — без уга́ву. Не перестаючи, без перерви; невпинно. Батареї без угаву молотили по них (дотах) (О. Гончар); Військові оркестри без угаву грали різні голосні марші (Ю. Яновський); Говорив (Добривечір) багато і без угаву (Я. Баш). Фразеологічний словник української мови
  6. угав — Угав, -ву м. Остановка, успокоеніе, покой. Нема йому вгаву ні вдень, ні вночі — кричить та й кричить, мов з його чорт лика дере. П'є й п'є, нема йому і вгаву. Ном. № 11703. Без угаву. Безпрестанно. Без вгаву мучила біда. Мкр. Г. 58. Словник української мови Грінченка