усепокора

усепоко́ра

(всепокора), -и, ж., інд.-авт. Похідне від усе і покора.

В квадратах жертв — чистописом журби —

усепокора, майже невідпорна.

Свічадо спить. У ньому спить свіча,

розплатана метеликом, акантом. (П-1:59);

Як вікна в позапростір, позачас,

за мури німоти і всепокори,

так світяться свічада, світлом хорі,

і пильно задивляються крізь нас

у сяйва... (П-1:66).