усеспільний

усеспі́льний

А, -е, інд.-авт. Похідне від усе і спільний.

Ото мій шлях — по межових стовпах,

де протирає очі світле Утро —

весна твоїх високих благостинь,

веселка усеспільної спільноти. (ЧТ:76).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me