усеспільний
усеспі́льний
А, -е, інд.-авт. Похідне від усе і спільний.
Ото мій шлях — по межових стовпах,
де протирає очі світле Утро —
весна твоїх високих благостинь,
веселка усеспільної спільноти. (ЧТ:76).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me