фотель
фоте́ль
Ля, ч., діал. Крісло.
Сумні долоні на столі лежать,
а він схилився у фотелі —
аж сині мури кам'яні дрижать,
як сірі тіні — на постелі. (П-1:164);
Вмерзлі у фотелі три прояви,
три дороги, наче три персти,
ось він – щовб ганьби й провалля слави
й головами значені хрести. (П-2:182).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фотель — Фо́тель: — м'яке крісло [51] — фотель (218) < польськ. fotel — м’яке крісло [MО,V] Словник з творів Івана Франка
- фотель — фоте́ль іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- фотель — Фоте́ль. М’яке крісло. Ціни місць: льожа 6 корон, фотель в перших трох рядах 1 корона, в дальших — 80 сотиків, крісло — 60 сотиків, балькон — 40 сотиків, партер — 40 сотиків, ґалєрия — 30 сотиків (Б., 1902, рекл. Українська літературна мова на Буковині
- фотель — <�м'яке> крісло. Словник синонімів Караванського
- фотель — Крісло, крісельце, кріселко Словник чужослів Павло Штепа
- фотель — ФОТЕ́ЛЬ, я, ч., діал. Крісло. Прибіг [Мілько] додому, сів на фотель і холодився, махаючи капелюхом (Л. Мартович); Фотелі з високими спинками, обтягнуті жовтою дамаською шкірою, стояли біля стін (Н. Словник української мови у 20 томах
- фотель — фо́те́ль м'яке крісло (м, ср, ст): Під час різдвяних та великодніх відправ у кафедральному соборі св. Юра, коли стан здоров'я дозволяв митрополитові бути присутнім, я вдивлявся в нього. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- фотель — -ля, ч., діал. Крісло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фотель — КРІ́СЛО (широкий, перев. м'який стілець з бильцями та зручною спинкою), ФОТЕ́ЛЬ, КРІ́СЛО-ГО́ЙДАЛКА (такий стілець на вигнутих полозках). Там сидів на м'якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Гості відкинулись у зручних фотелях, як римляни після симпозіуму (А. Крижанівський). Словник синонімів української мови
- фотель — Фоте́ль, -те́ля; -те́лі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фотель — ФОТЕ́ЛЬ, ля, ч., діал. Крісло. Прибіг [Мілько] додому, сів на фотель і холодився, махаючи капелюхом (Март., Тв., 1954, 189); Фотелі з високими спинками, обтягнуті жовтою дамаською шкірою, стояли біля стін (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 36). Словник української мови в 11 томах