фрашка
фра́шка
И, ж., діал. Дрібниця, дурниця.
На незабудь — то як дитячі фрашки,
як перший поцілунок навмання. (II-2:257).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фрашка — Фра́шка: — дотепна віршована мініатюра в польській поезії [53] — дрібничка, забавка [4;52;XII] — пустування, жарти [I] Фра́шки: — жарт, анекдот [14] фра́шки: пустяки [ІФ,1890] — «Фрашки» (дурниця, дрібниця) з пол. Словник з творів Івана Франка
- фрашка — ФРА́ШКА, и, дав. і місц., ці, ж., діал. 1. Дрібниця, дурниця. Вічно нерви напружені. Наприклад, перед кількома днями довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними [націленими] в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом. Словник української мови у 20 томах
- фрашка — фра́шка дрібниця, дурничка, дріб'язок (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- фрашка — -и, ж., діал. Дрібниця, дурниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фрашка — У пол. літературі подібний до епіграми коротенький жартівливий або сатиричний вірш на злободенну тему; майстрами ф. були Я. Кохановський, А. Фредро, А. Міцкевич, Ю. Словацький, Ю. Тувім та ін. Універсальний словник-енциклопедія
- фрашка — Фра́шка, -шки; фра́шки, -шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фрашка — ФРА́ШКА, и, ж., діал. Дрібниця, дурниця. Вічно нерви напружені. Наприклад, перед кількома днями довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом. Ну, та після вулкану це фрашки (Коцюб., III, 1956, 274). Словник української мови в 11 томах