шеломя

шело́мя

Я, с., заст. Підвищення, пагорб. Взято зі "Слова о полку Ігоревім" ("О Руская земля, уже за шеломянем еси").

Уже ви за шелом'янем єсте,

діброви, що окрились чужиною,

ви ауспіціями лежите

чи піді мною, ачи наді мною... (ЧТ:64);

Тільки за шелом'янем,

за порожнечею і небуттям

ти знову повертаєшся до себе,

але — самоутрачений навік. (ЧТ:131).