шельвах

Значення в інших словниках

1. шельвах — Ше́львах: Ші́льдвах, ше́львах: «вартовий вояк у тюрмі»[ II, 353] (з нім, Schildwache «варта») [ОГ] — вартовий [1;33;2,I,X,XIII] — вартовий, дозорець [18] — вартовий, дозорець [II] шельва́х: часовый (нѣм. Schildwache) [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
2. шельвах — ШЕ́ЛЬВАХ, а, ч., діал., заст. Вартовий. Під вікнами в'язниці ходить шельвах – жовнір з карабіном (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
3. шельвах — ше́львах іменник чоловічого роду, істота вартовий діал. Орфографічний словник української мови
4. шельвах — ше́львах (ше́льдвах, ши́льдвах, ші́льдвах) вартовий (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. шельвах — -а, ч., зах., заст. Вартовий. Стояти (бути і т. ін.) на шельваху — охороняти кого-, що-небудь, вартуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шельвах — ВАРТОВИ́Й ім. (той, хто стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь), ВАРТІВНИ́К, ЧАТОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙ розм., СТРАЖ заст., ВАРТІВНИ́ЧИЙ заст., ВАРТОВИ́К заст., СТІЙКОВИ́Й заст., СТІ́ЙЧИК заст., ШЕ́ЛЬВАХ діал., заст. Словник синонімів української мови
7. шельвах — ШЕ́ЛЬВАХ, а, ч., діал., заст. Вартовий. Під вікнами в’язниці ходить шельвах — жовнір з карабіном (Фр., II, 1950, 353). Стоя́ти (бу́ти і т. ін.) на ше́льваху — охороняти кого-, що-небудь, вартуючи. Стояв же він [рекрут] на шельваху В цісарськім дворі (Федьк., Буковина, 1950, 22). Словник української мови в 11 томах
8. шельвах — Шельвах, -ха м. 1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі. Федьк. III. 165. 2) стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає. Федьк. ІІІ. 160. Словник української мови Грінченка