1. Словник синонімів української мови

шельвах

ВАРТОВИ́Й ім. (той, хто стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь), ВАРТІВНИ́К, ЧАТОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙ розм., СТРАЖ заст., ВАРТІВНИ́ЧИЙ заст., ВАРТОВИ́К заст., СТІЙКОВИ́Й заст., СТІ́ЙЧИК заст., ШЕ́ЛЬВАХ діал., заст.; КОНВО́ЙНИК, КОНВО́ЙНИЙ, КОНВОЇ́Р (той, хто, охороняючи, супроводжує кого-, що-небудь). Вартові здіймають з Нартала частину ланцюгів, але руки й ноги лишають у кайданах (Леся Українка); Прибіг вартівник із табору (І. Франко); З жахом прислухається вона до пострілів чатових (З. Тулуб); Сиділи в машині командуючого Галка й Орел. У кожухах, які одягають у люті морози сторожі, караульні (П. Автомонов); — Агей, на конях, козаки! — гукнув озброєний страж біля воріт замку (І. Ле); Вартовик з переполоху закричав (П. Панч); На башті маячить стійковий (Ю. Яновський); Замок охороняли стійчики; Під вікнами в'язниці ходить шельвах-жовнір з карабіном (І. Франко); Біля вагонів здоровезні мордані-конвойники з Вовчої сотні, з особистої Махнової охорони (О. Гончар); Виходять кілька душ конвойних з рушницями, між ними плазує на землі увесь укручений ланцюгами Кармелюк (С. Васильченко); Коломийський староста недаремно старався, добираючи Іванові конвоїра. Жандарм, що супроводив його, був якраз доброю людиною (П. Колесник). — Пор. 1. охоро́нець, 1. сто́рож.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шельвах — Ше́львах: Ші́льдвах, ше́львах: «вартовий вояк у тюрмі»[ II, 353] (з нім, Schildwache «варта») [ОГ] — вартовий [1;33;2,I,X,XIII] — вартовий, дозорець [18] — вартовий, дозорець [II] шельва́х: часовый (нѣм. Schildwache) [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. шельвах — А, ч., діал., заст. Вартовий. В небі місяць стоїть, як шельвах... (ЗД:115). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. шельвах — ШЕ́ЛЬВАХ, а, ч., діал., заст. Вартовий. Під вікнами в'язниці ходить шельвах – жовнір з карабіном (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. шельвах — ше́львах іменник чоловічого роду, істота вартовий діал. Орфографічний словник української мови
  5. шельвах — ше́львах (ше́льдвах, ши́льдвах, ші́льдвах) вартовий (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. шельвах — -а, ч., зах., заст. Вартовий. Стояти (бути і т. ін.) на шельваху — охороняти кого-, що-небудь, вартуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шельвах — ШЕ́ЛЬВАХ, а, ч., діал., заст. Вартовий. Під вікнами в’язниці ходить шельвах — жовнір з карабіном (Фр., II, 1950, 353). Стоя́ти (бу́ти і т. ін.) на ше́льваху — охороняти кого-, що-небудь, вартуючи. Стояв же він [рекрут] на шельваху В цісарськім дворі (Федьк., Буковина, 1950, 22). Словник української мови в 11 томах
  8. шельвах — Шельвах, -ха м. 1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі. Федьк. III. 165. 2) стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає. Федьк. ІІІ. 160. Словник української мови Грінченка