ізрунтаний
А, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. до рунтати, -аю, -аєш, недок., перех., діал. Тривожити, турбувати. // Зрушувати з місця, чіпати.
Цей крик
ізрунтаного сонця — то занадто
нестерпно для людини. (ЧТ:112).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me