ізрунтаний

А, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. до рунтати, -аю, -аєш, недок., перех., діал. Тривожити, турбувати. // Зрушувати з місця, чіпати.

Цей крик

ізрунтаного сонця — то занадто

нестерпно для людини. (ЧТ:112).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me