емфаза

(від гр. emphasia — виразність) інтонаційне виділення, підсилене повторення якогось елемента, частіше початкового: осінній день, осінній день, осінній… ( Л. Костенко).

Джерело: Словник стилістичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емфаза — Емфа́за: — виразність, в поетиці і риториці — напруження мови, посилення її емоціональної виразності [35] — гордість [20] — пишномовність [VII] — тут: пишномовність, гордість [27] — тут в значенні — пишномовність [XIX] Чи ж диво... Словник з творів Івана Франка
  2. емфаза — емфа́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. емфаза — Емфа́за. Пишномовність, піднесеність. Чех їде там [до Петербургу] як Чех, Словінець як Словінець і вертають звідтам як вірні сини своєї вітчини. Цілком инакше має ся річ із Богатирцем і товаришами]. Українська літературна мова на Буковині
  4. емфаза — -и, ж. 1》 літ. Підсилення емоційної виразності мови зміною інтонації та застосуванням різних риторичних фігур. 2》 лінгв. Напруженість при вимові деяких звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. емфаза — емфа́за надмірність, піднесеність, пишномовність (ст) ◊ з емфа́зою надмірно, піднесено, пишномовно (ст): – А тепер, Любку, сідай, випий і балакай, що знаєш. – Панове, – з емфазою починає запитаний. – Панове, не є добре! (Лисяк)||високолетно, емфатично Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. емфаза — • емфаза (від грец. 'έμφασις — виразність, підкресленість) - одна з риторичних фігур; інтонаційне виділення якогось виразу, окр. компоненту худож. мови з метою вказівки на його значущість, глибинний зміст. Ефект... Українська літературна енциклопедія
  7. емфаза — емфа́за (від грец. έμφασις – зображення, виразність) напруженість мови, посилення її емоційної виразності, якої досягають за допомогою стилістичних фігур (риторичних вигуків, звертань і запитань, анафор і епіфор). Іноді Е. називають також пишномовну, бундючну мову. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. емфаза — ЕМФА́ЗА, и, ж. 1. літ. Підсилення емоційної виразності мови зміною інтонації і застосуванням різних риторичних фігур. 2. лінгв. Напруженість при вимові деяких звуків. Словник української мови в 11 томах