койне
(гр. koine dialektos — спільне наріччя) “легкий” варіант мови, що сформувався на базі кількох (чи одного) діалектів і служить засобом спілкування різномовних груп населення. В Давній Греції (ІІІ — І ст. до н.е.) так називалася загальнонародна мова.
Джерело:
Словник стилістичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- койне — койне́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- койне — невідм., с. 1》 Загальногрецька мова, що склалася на ґрунті аттичного наріччя й у III — I ст. до н. е. витіснила старі давньогрецькі діалекти, збагатившись за їх рахунок. 2》 Будь-яка загальна народна мова, що виникла на грунті панівного діалекту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- койне — Посполітамова Словник чужослів Павло Штепа
- койне — КОЙНЕ́, невідм., с., лінгв. 1. Загальногрецька мова, що склалася на ґрунті аттичного наріччя й у III–I ст. до н. е. витіснила інші давньогрецькі діалекти, збагатившись за їх рахунок. Словник української мови у 20 томах
- койне — КОЙНЕ́, невідм., с. 1. Загальногрецька мова, що склалася на грунті аттічного наріччя й у III-I ст. до н. е. витіснила старі давньогрецькі діалекти, збагатившись за їх рахунок. 2. Будь-яка загальна народна мова, що виникла на грунті панівного діалекту. Словник української мови в 11 томах