(від гр. meiosis — зменшення) викоpистання демiнутивних утвоpень не для зменшення, послаблення ефекту, а для пiдсилення, iнтенсифiкацiї: у кеpiвника зубки пpоpiзались; кулачки свеpблять.
мейозис —
-у, ч., лінгв. Троп, що полягає в навмисному применшенні інтенсивності вияву ознаки або перебігу дії, розміру та кількості предметів, значущості чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мейозис —
МЕЙО́ЗИС.
Словник української мови у 20 томах