нарис

Оповiдний художньо-публiцистичний твip пpо pеальних людей, подiї, факти. Об‘єктивнi данi викладаються в обpазнiй фоpмi. Видiляють наpис поpтpетний (пpо визначну особу), пpоблемний, подоpожнiй, замальовки.

Джерело: Словник стилістичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

нарис — (літературний) начерк, (художній) ескіз. Словник синонімів Полюги
нарис — на́рис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
нарис — (проекту) начерк; (газетний) стаття <�про конкретні факти>. Словник синонімів Караванського
нарис — [нариес] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
нарис — -у, ч. 1》 Те, що написане, намічене, складене і т. ін. попередньо, в загальних рисах; проект. || рідко. Контури чого-небудь. 2》 Оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому автор зображує підмічені ним у житті дійсні факти, події, конкретних людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
нарис — НА́РИС, у, ч. 1. Те, що написане, намічене, складене і т. ін. попередньо, в загальних рисах; проект. – Мій син уже нарис такого контракту зробив! (І. Франко); // рідко. Контури чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
НАРИС — • НАРИС - худож.-публіцист. твір, побудований на фактично-докум. основі; один із жанрових різновидів худож. документалістики. За мист. природою близький до оповідання. "Записки мисливця" І. Тургенєв писав як Н.; "Палату № 6" А. Чехов вважав... Українська літературна енциклопедія
нарис — НА́РИС (літературний жанр), НА́ЧЕРК заст. НА́РИС (про літературний твір, доповідь і т. ін. — щось незакінчене, намічене лише в загальних рисах), НА́ЧЕРК, ЕСКІ́З (схема, план літературного або музичного твору); ШКІЦ рідше (перев. щодо літературного твору). Словник синонімів української мови
нарис — НА́РИС, у, ч. 1. Те, що написане, намічене, складене і т. ін. попередньо, в загальних рисах; проект. — Мій син уже нарис такого контракту зробив! (Фр., III, 1950, 399); // рідко. Контури чого-небудь. Словник української мови в 11 томах