ритміка

Значення в інших словниках

1. ритміка — ри́тміка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. ритміка — [ритм'іка] -кие, д. і м. -м'іц'і Орфоепічний словник української мови
3. ритміка — -и, ж. 1》 Сукупність усіх конкретних виявів ритму. 2》 Наука про ритм та його закономірності. Закони ритміки. || Розділ віршування, що вивчає природу віршового ритму, принципи й методику його аналізу. 3》 Система фізичних вправ із музичним супроводом, призначених для виховання відчуття ритму. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ритміка — 1. Теорія ритму, один з основних розділів античної теорії музики. 2. Сукупність виявів ритму в музиці. 3. Система вправ, навчальний предмет, який має на меті розвиток ритмічного почуття. Словник-довідник музичних термінів
5. ритміка — РИ́ТМІКА, и, ж. 1. Сукупність усіх конкретних виявів ритму. У жартівливих піснях наспівного типу ритміка змінюється доволі часто (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
6. ритміка — ри́тміка (від грец. ρυθμικός – співрозмірний, рівномірний) 1. Вчення про ритм. 2. Сукупність усіх конкретних виявів ритму окремого твору, творчості композитора в цілому, музичного жанру тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
7. ритміка — Ри́тміка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ритміка — РИ́ТМІКА, и, ж. 1. Сукупність усіх конкретних виявів ритму. Пісня допомагала людям дружно працювати і справляти обряди і в свою чергу успадкувала від них ритміку трудових процесів (Деякі пит. поет. майстерн. Словник української мови в 11 томах