1. Словник стилістичних термінів

сентенція

(лат. sententia — думка, судження) вираз, що коротко повчає, як є чи має бути в житті. Сентенція буває безпосередня або алегорична. Розрізняють також заохочувальні, знеохочувальні: У здоровому тілі здоровий дух (Ювеналій); Життя коротке, а мистецтво довгочасне (Гіппократ); Ніхто не любить тих, кого боїться (Сенека).

Джерело: Словник стилістичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сентенція — сенте́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сентенція — див. ВИСЛІВ. Словник синонімів Караванського
  3. сентенція — [сеинтен'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. сентенція — -ї, ж. Вислів повчального характеру, коротке напучення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сентенція — Вислів, вираз, думка, погляд, чулість, перечулість, див. сантимент Словник чужослів Павло Штепа
  6. сентенція — СЕНТЕ́НЦІЯ, ї, ж. Вислів повчального характеру. Балабуха ще довго виливав свої думи та сентенції, доки його сон не зміг (І. Нечуй-Левицький); Саадієві слова, чи то будуть сентенції, чи то цілі вірші, не сходять у всіх людей з уст, наче якісь прислів'я (А. Словник української мови у 20 томах
  7. сентенція — Вислів повчального характеру Словник застарілих та маловживаних слів
  8. сентенція — сенте́нція (лат. cententia – думка, судження) вислів морально-повчального змісту, коротке напучення. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. сентенція — Сенте́нція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сентенція — СЕНТЕ́НЦІЯ, ї, ж. Вислів повчального характеру. Балабуха ще довго виливав свої думи та сентенції, доки його сон не зміг (Н.-Лев., III, 1956, 132); Саадієві слова, чи то будуть сентенції, чи то цілі вірші, не сходять у всіх людей з уст... Словник української мови в 11 томах
  11. сентенція — рос. сентенция вислів, узагальнення повчально-морального змісту, коротке напучування. Eкономічна енциклопедія