топос

(гр. topos — місце) риторичне поняття: місце (в загальному розумінні) творчості мовця, письменника, в якому зароджуються задуми, теми і т. ін. Топоси є загальні і конкретні (думки, пам’ять, тексти, приклади, символи, знаки), внутрішні і зовнішні, причинові, порівняльні та ін. Топоси за подібністю: Як сонце в природі, так справедливість в народі; за причиною: досконалісь людини і її суб’єктивне щастя.