або
АБО́¹ , спол. І. розділовий.
1. Уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один.
— Пошлю Енея до Плутона, Або і сам в ад копирсну (Котл., І, 1952, 280);
[Тірца:] Добудь нові слова, новії струни або мовчи (Л. Укр., II, 1951, 155).
2. Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.
Було як заговорить або засміється — і старому веселіше стане (Вовчок, І, 1955, 81);
Мотря коло печі та в хаті або за корівчиною ходить… (Мирний, II, 1954, 139);
Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (Гончар, І, 1954, 55).
Або́…або́:
а) підкреслює взаємовиключення перелічуваних предметів, явищ і т. ін.
Поплакав сердега, утер [сльози] рукавом. "Оставайсь здорова. В далекій дорозі Найду або долю, або за Дніпром Ляжу головою.." (Шевч., I, 1951, 93);
В голові майнула тверда думка: "Грець з ним! Піду! Що буде, те й буде.. Або пан, або пропав!.." (Кучер, Чорноморці, 1956, 10);
б) посилює роздільність у чергуванні перелічуваних предметів, явищ і т. ін.
Хлопці, щоб не заважати в хаті, вчились або в клуні, або а садку чи деінде (Коцюб., І, 1955, 102).
II. пояснювальний. Виступає в значенні тобто, інакше кажучи.
Вони, кажу вам, прозябають. Або, по-вашому, ростуть. Як та капуста на городі (Шевч., II, 1953, 53).
АБО́², част., розм. Уживається в питальному реченні в значенні хіба.
— Або я знаю? Або ж і не жаль? (Сл. Гр.);
— А що там дозволяти? Або то мало того зела на городі? (Л. Укр., III, 1952, 654).
Значення в інших словниках
- або — I спол. Вживається на означення того, що предмети або явища періодично чергуються чи змінюються і т. ін.: вчора або позавчора, він або я, пошукай на полиці або в шафі, або пан або пропав, земноводні, або амфібії. Літературне слововживання
- або — сп., чи, чи то, д. альбо, р. а то <н. пришлю, а то сам привезу>; (з нст. сл. інакше) тобто, інакше кажучи; ЯК Ч. ЖМ. хіба <н. або я знаю?>. Словник синонімів Караванського
- або — I аб`оспол. розділовий. 1. 1》 Уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один. 2》 Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими. Або ... Великий тлумачний словник сучасної мови
- або — АБО́¹, спол. I. розділовий. 1. Уживається на означення того, що з ряду перелічуваного можливе тільки одне. – Пошлю Енея до Плутона Або і сам в ад копирсну (І. Котляревський); [Тірца:] Добудь нові слова, новії струни або мовчи (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- Або — А́бо іменник середнього роду друга назва м. Турку, Фінляндія Орфографічний словник української мови
- або — Або ви, тату, їдьте в ліс, а я буду вдома, або я буду вдома, а ви їдьте в ліс. Докір лінивому. Або віз, або перевіз. Або приставай на те, що кажеться, або забирайся. Або гой, або йой. Або будеш тішитися, або будеш плакати. Або грай, або гроші вертай. Приповідки або українсько-народня філософія
- або — (або́ (чи, хоч)) пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Фразеологічний словник української мови
- або — Або́, або́ж, сп.; або́-або́. Або́ж я, або́ж ти. Або́ж я знаю! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- або — Або́ сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? Драг. 143. 3) або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. посл. Словник української мови Грінченка