або

сп., чи, чи то, д. альбо, р. а то <н. пришлю, а то сам привезу>; (з нст. сл. інакше) тобто, інакше кажучи; ЯК Ч. ЖМ. хіба <н. або я знаю?>.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. або — Або ви, тату, їдьте в ліс, а я буду вдома, або я буду вдома, а ви їдьте в ліс. Докір лінивому. Або віз, або перевіз. Або приставай на те, що кажеться, або забирайся. Або гой, або йой. Або будеш тішитися, або будеш плакати. Або грай, або гроші вертай. Приповідки або українсько-народня філософія
  2. або — I спол. Вживається на означення того, що предмети або явища періодично чергуються чи змінюються і т. ін.: вчора або позавчора, він або я, пошукай на полиці або в шафі, або пан або пропав, земноводні, або амфібії. Літературне слововживання
  3. або — АБО́¹, спол. I. розділовий. 1. Уживається на означення того, що з ряду перелічуваного можливе тільки одне. – Пошлю Енея до Плутона Або і сам в ад копирсну (І. Котляревський); [Тірца:] Добудь нові слова, новії струни або мовчи (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. Або — А́бо іменник середнього роду друга назва м. Турку, Фінляндія Орфографічний словник української мови
  5. або — I аб`оспол. розділовий. 1. 1》 Уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один. 2》 Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими. Або ... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. або — АБО́¹ , спол. І. розділовий. 1. Уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один. — Пошлю Енея до Плутона, Або і сам в ад копирсну (Котл. Словник української мови в 11 томах
  7. або — Або́ сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? Драг. 143. 3) або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. посл. Словник української мови Грінченка
  8. або — (або́ (чи, хоч)) пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Фразеологічний словник української мови
  9. або — Або́, або́ж, сп.; або́-або́. Або́ж я, або́ж ти. Або́ж я знаю! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)