абревіація
АБРЕВІА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер слів словосполучення.
Більшість іменникових основ у сучасній українській мові утворилася від простих коренів за допомогою афіксів, частина їх постала шляхом словоскладання і абревіації (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абревіація — абревіа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- абревіація — -ї, ж. 1》 лінгв. Утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер слів словосполучення. 2》 мед. Скорочення індивідуального розвитку органів або їхніх частин; спричинює недорозвиненість або повну втрату органів у нащадків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абревіація — АБРЕВІА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер слів словосполучення. Словник української мови у 20 томах
- абревіація — абревіа́ція (від лат. abbreviatio – скорочення) 1. Утворення абревіатур. 2. Скорочення індивідуального розвитку органів або їхніх частин; спричинює недорозвиненість або повну втрату органів у нащадків. Словник іншомовних слів Мельничука