абрикос

АБРИКО́С, а, ч. Те саме, що абрико́са.

Абрикос. Досить цінна кісточкова порода. Вона відзначається посухостійкістю, дуже вимоглива до тепла (Сад. і ягідн., 1957, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абрикос — див. абрикоса Словник синонімів Вусика
  2. абрикос — АБРИКО́С, а, ч. Те саме, що абрико́са. Абрикос – цінна кісточкова порода. Вона відзначається посухостійкістю, дуже вимоглива до тепла (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. абрикос — абрико́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. абрикос — Мореля, жерделя, див. персик Словник чужослів Павло Штепа
  5. абрикос — АБРИКО́СА (АБРИКО́С) (плодове дерево; кісточковий плід цього дерева), ЖЕРДЕ́ЛЯ, МОРЕ́ЛЯ (з дрібними плодами). Цвітуть в Херсоні абрикоси (Л. Дмитерко); Марта Кирилівна задумалась і, йдучи по доріжці, зачепила головою гілку абрикоса (І. Словник синонімів української мови
  6. абрикос — -а, ч. Те саме, що абрикоса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. абрикос — Дерева і кущі родини розових, плодова культура, споріднена із сливою, батьківщина — Середня Азія та Китай; вирощують в районах із помірним кліматом; плоди — солодкі, соковиті, їх споживають свіжими, сушеними (урюк, курага) та в переробленому вигляді... Універсальний словник-енциклопедія