абрикоса

АБРИКО́СА, и, ж.

1. Плодове дерево, що росте на півдні.

Настала красна весна. Зацвіли абрикоси (Н.-Лев., III, 1956, 275).

2. Жовтогарячий сочистий плід цього дерева з великою кісточкою, солодкий на смак.

Настало літо. Почали стигнути плоди: черешні, вишні, абрикоси (Вишня, І, 1956, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абрикоса — АБРИКО́СА, и, ж. 1. Плодове дерево або кущ родини розових із жовтогарячими або жовтими соковитими плодами з великою кісточкою. Настала красна весна. Зацвіли абрикоси (І. Нечуй-Левицький); Він відступив у тінь. Словник української мови у 20 томах
  2. абрикоса — Абрикос, жерделя, мореля Словник синонімів Вусика
  3. абрикоса — абрико́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. абрикоса — Жерделя, мореля. Словник синонімів Караванського
  5. абрикоса — -и, ж. 1》 Плодове дерево. 2》 Жовтогарячий соковитий плід цього дерева з великою кісточкою, солодкий на смак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. абрикоса — АБРИКО́СА (АБРИКО́С) (плодове дерево; кісточковий плід цього дерева), ЖЕРДЕ́ЛЯ, МОРЕ́ЛЯ (з дрібними плодами). Цвітуть в Херсоні абрикоси (Л. Дмитерко); Марта Кирилівна задумалась і, йдучи по доріжці, зачепила головою гілку абрикоса (І. Словник синонімів української мови