абіогенний

АБІОГЕ́ННИЙ, а, е. Який виник з неорганічної речовини;

// Пов’язаний з виникненням органічної речовини з неорганічної.

Теорія абіогенного (без участі живих істот) утворення органічних речовин в сучасній науці дістала своє експериментальне підтвердження і тепер уже не викликає заперечень (Наука.., 8, 1958, 42);

Наявність вуглеводів у кристалічних породах свідчить на користь теорії абіогенного (мінерального) походження нафти на Землі (Наука.., 4, 1977, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абіогенний — абіоге́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. абіогенний — -а, -е. Не пов'язаний у своєму виникненні, розвитку з живими організмами; небіологічний; прот. біогенний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. абіогенний — АБІОГЕ́ННИЙ, а, е, спец. 1. Який відбувається, формується і т. ін. без участі живих організмів. Абіогенними вважаються ландшафти, де життя практично відсутнє: діючі вулкани, лавові озера, стерильні ділянки вічних льодів та ін. (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. абіогенний — абіоге́нний той, що виник з неорганічної речовини. Словник іншомовних слів Мельничука