абіогенний
АБІОГЕ́ННИЙ, а, е, спец.
1. Який відбувається, формується і т. ін. без участі живих організмів.
Абіогенними вважаються ландшафти, де життя практично відсутнє: діючі вулкани, лавові озера, стерильні ділянки вічних льодів та ін. (із журн.).
2. Те саме, що абіоти́чний.
До абіогенних (абіотичних) кліматичних факторів відносять енергію Сонця, температуру, атмосферні опади, тиск та ін. (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абіогенний — абіоге́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- абіогенний — -а, -е. Не пов'язаний у своєму виникненні, розвитку з живими організмами; небіологічний; прот. біогенний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абіогенний — абіоге́нний той, що виник з неорганічної речовини. Словник іншомовних слів Мельничука
- абіогенний — АБІОГЕ́ННИЙ, а, е. Який виник з неорганічної речовини; // Пов’язаний з виникненням органічної речовини з неорганічної... Словник української мови в 11 томах