1. Словник української мови в 11 томах

авантюрний

АВАНТЮ́РНИЙ, а, е.

1. Пов’язаний з авантюрою (в 1 знач.).

Шура починала розуміти, що й величезні простори за її спиною здаються їй так безповоротно, назавжди відвойованими саме тому, що їх взято не авантюрними десантами, не бомбами з верескливими "психічними" сиренами, не декоративним загоном мотоциклістів. Ні! Їх сходжено крок за кроком, грунтовно переміряно ногами піхотинця (Гончар, III, 1959, 219).

2. заст. Пригодницький.

Українська новелістика в 30-і роки дала велику кількість оповідань.. Це були штампи авантюрної, кримінальної новели (Рад. літ-во, 3, 1957 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авантюрний — авантю́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. авантюрний — -а, -е. 1》 Пов'язаний з авантюрою (у 1 знач.). 2》 заст. Пригодницький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. авантюрний — АВАНТЮ́РНИЙ, рідко АВАНТУ́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до авантюри (у 1 знач.). Шура починала розуміти, що й величезні простори за її спиною здаються їй так безповоротно, назавжди відвойованими саме тому, що їх взято не авантюрними десантами... Словник української мови у 20 томах
  4. авантюрний — ПРИГО́ДНИЦЬКИЙ (побудований на пригодах, присвячений пригодам), АВАНТЮ́РНИЙ заст. До книг рибалка мав охоту, .. хоч пригодницькі читав найбільше всмак (М. Рильський); Авантюрний роман. Словник синонімів української мови
  5. авантюрний — Аванту́рний і авантю́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)