авантюрник
АВАНТЮ́РНИК, рідко АВАНТУ́РНИК, а, ч. Те саме, що авантюри́ст (у 1 знач.).
Знала небога, що вийди вона за котрого з тих розпитих панків, картярів та авантурників, то й.. того мізерного господарства у неї не стане (Фр., III, 1950, 440);
Я починала думати, що в особі доктора Гальванеску маю справу з якимсь чи то політичним, чи то кримінальним авантюрником (Смолич, І, 1958, 194).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- авантюрник — авантю́рник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- авантюрник — рідко авантурник, -а, ч. Те саме, що авантюрист (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- авантюрник — АВАНТЮ́РНИК, рідко АВАНТУ́РНИК, а, ч. Те саме, що авантюри́ст 1. Знала небога, що вийди вона за котрого з тих розпитих панків, картярів та авантурників, то й .. того мізерного господарства у неї не стане (І. Словник української мови у 20 томах