автобіографічний
АВТОБІОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Пов’язаний із чиїм-небудь життям.
Той [в’язень] розповідав історію свого життя, той пригадував якийсь смішний або трагічний випадок, а коли вже все автобіографічне було переказане, почали розповідати казки (Збан., Єдина, 1959, 168);
// Який відбиває події з біографії автора.
Я — естет… На доказ сього мушу зробити невеличкий екскурс автобіографічний (Л. Укр., III, 1952, 744);
Повість "Молодість" [О. Бойченка] у значній мірі автобіографічна (Літ. газ., 19.ХІ 1953, 3);
// Власт., притаманний автобіографії.
В своїх оповіданнях.., що мають автобіографічний характер, Франко описав варварство тодішніх учителів (Коцюб., III, 1956, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- автобіографічний — автобіографі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- автобіографічний — -а, -е. Пов'язаний із чиїм-небудь життям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- автобіографічний — АВТОБІОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Пов'язаний із чиїм-небудь життям. Той розповідав історію свого життя, той пригадував якийсь смішний або трагічний випадок, а коли вже все автобіографічне було переказане, почали розповідати казки (Ю. Словник української мови у 20 томах
- автобіографічний — автобіографі́чний з власного життя Словник іншомовних слів Мельничука
- автобіографічний — Автобіографі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)