автоклав

АВТОКЛА́В, а, ч., техн. Товстостінна металева герметично закрита посудина для здійснення фізичних і хімічних процесів при підвищеному тиску та різній температурі.

На заводах впроваджується новий спосіб виготовлення трести шляхом пропарювання в автоклавах конопляної соломки (Техн. культ., 1956, 209).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автоклав — -а, ч. 1》 тех. Товстостінна металева герметично закрита посудина для здійснення фізичних і хімічних процесів за підвищеного тиску та різних температур. 2》 біол., мед., вет. Апарат для стерилізації парою під тиском інструментів, перев'язочних матеріалів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. автоклав — Герметично закритий апарат для здійснення хіміч. реакцій при підвищених темп. й тиску; застосовується також для стерилізації харчових і фармацевтичних продуктів, медичних інструментів. Універсальний словник-енциклопедія
  3. автоклав — Автоклав — autoclave — Autoklav, Druckbehälter, Druckgefäß — герметичний пристрій для здійснення технологічної обробки речовин в герметичній посудині під дією підвищених температур та надлишкового тиску. Гірничий енциклопедичний словник
  4. автоклав — автокла́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. автоклав — АВТОКЛА́В, а, ч. Апарат для нагрівання під тиском, вищим від атмосферного. Автоклави застосовуються в хімічній, гумовій, консервній промисловості, в промисловості будматеріалів, в гідрометалургії, у медицині (з наук.-техн. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. автоклав — автокла́в (від авто... і лат. сlаvis – ключ) герметичний апарат для проведення різних процесів при нагріванні й під тиском. Словник іншомовних слів Мельничука