автономно

АВТОНО́МНО. Присл. до автоно́мний.

Усі її [машини "Київ"] вузли — арифметичний, запам’ятовуючий та інші пристрої — працюють автономно (Веч. Київ 12.ІІІ 1958, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автономно — автоно́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. автономно — Присл. до автономний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. автономно — АВТОНО́МНО. Присл. до автоно́мний 2. Розглядаючи системно політико-економічну діяльність як складник політичного процесу, автор доходить висновку, що економіка держави не може існувати автономно... Словник української мови у 20 томах