автономно

АВТОНО́МНО.

Присл. до автоно́мний 2.

Розглядаючи системно політико-економічну діяльність як складник політичного процесу, автор доходить висновку, що економіка держави не може існувати автономно, не будучи тісно пов’язаною з усією системою політико-владних відносин (з наук. літ.);

Сьогодні практичними учасниками міжнародних відносин є не тільки держави, але й недержавні суб’єкти, здатні діяти автономно (з газ.).