1. Словник української мови в 11 томах

авторучка

АВТОРУ́ЧКА, и, ж. Ручка з автоматичним подаванням чорнила до пера.

Вийнявши трофейну авторучку, сів писати записку (Кучер, Чорноморці, 1956, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авторучка — автору́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. авторучка — -и, ж. Ручка з автоматичним подаванням чорнила до пера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. авторучка — АВТОРУ́ЧКА, и, ж. Ручка з автоматичним подаванням чорнила до пера. Вийнявши трофейну авторучку, сів писати записку (В. Кучер); Поклав перед собою нарізаний папір, праворуч – авторучку (В. Словник української мови у 20 томах