аглютинація
АГЛЮТИНА́ЦІЯ, ї, ж.
1. біол. Злипання, склеювання в грудочки й осідання завислих у рідині мікроорганізмів або окремих клітин — червонокрівців чи білокрівців.
При змішуванні еритроцитів однієї людини з сироваткою іншої часто відбувається склеювання еритроцитів у великі купки, тобто відбувається їх аглютинація (Заг. догляд за хворими, 1957, 179).
2. лінгв. Спосіб творення граматичних форм і похідних слів у деяких мовах (тюркських, фінських та ін.) додаванням до незмінюваних основ однозначних афіксів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аглютинація — аглютина́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- аглютинація — -ї, ж. 1》 біол. Злипання, склеювання в грудочки й осідання завислих у рідині мікроорганізмів або окремих клітин – червонокрівців чи білокрівців. 2》 лінгв. Спосіб творення граматичних форм і похідних слів у деяких мовах (тюркських, фінських та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аглютинація — АГЛЮТИНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. біол., мед. Склеювання і випадання в осад із однорідної зависі бактерій, еритроцитів і т. ін. під дією специфічних антитіл (аглютинінів). Словник української мови у 20 томах
- аглютинація — аглютина́ція (лат. agglutinatio – склеювання) 1. біол. Склеювання в грудочки й осідання завислих у рідині мікроорганізмів, клітинних елементів крові тощо. 2. мовозн. Спосіб утворення похідних слів і граматичних форм приєднанням до кореня афіксів з певним значенням. Словник іншомовних слів Мельничука