адіт

АДІ́Т, АДІ́ТЬ, виг., діал. Те саме, що ади́, ади́-но.

Адіть, я весь мокрий, так утомився (Фр., IV, 1950, 342).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адіт — аді́т вигук незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. адіт — АДІ́Т, АДІ́ТЬ, виг., діал. Те саме, що ади́, ади́-но. Адіть, я весь мокрий, так утомився (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. адіт — ДИВИ́СЬ (ДИВИ́) (уживається як вигук, щоб звернути увагу на когосьщось), ГЛЯНЬ, КЕ розм., АДИ́ (АДІ́Т) (АДІ́ТЬ) діал., ІЙО́Н діал. (Фаон:) Ти втомлена. Дивись, — бліда (Леся Українка); — Дивіться: вересень, а овес ще майже зелений (О. Словник синонімів української мови