1. Словник української мови в 11 томах

азимутальний

АЗИМУТА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до визначення азимута; признач. для цього (про геодезичні, астрономічні інструменти та їх частини).

Азимутальні спостереження.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. азимутальний — азимута́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. азимутальний — -а, -е, спец. Стос. до визначення азимута; признач. для цього (про геодезичні, астрономічні інструменти та їх частини). Азимутальні спостереження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. азимутальний — АЗИМУТА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до азимута. Основними інструментами обсерваторії є оптичний телескоп ВТА (великий телескоп азимутальний) та радіотелескоп (із журн.); Відстань вимірюють кроками і на око, а напрямки (азимути) – за допомогою компаса, прокладаючи азимутальний хід (із журн.). Словник української мови у 20 томах