азимут

А́ЗИМУТ, а, ч.

1. астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване світило (або предмет).

2. військ. Кут, який утворюється заданим напрямом руху й напрямом на північ;

// Напрям руху навпростець по земній поверхні, визначений за допомогою карти й компаса.

Командири бригад вели свої колони по азимутах (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 348).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. азимут — а́зимут іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. азимут — Азимут — azimuth — Azimut – двогранний кут між площиною початкового меридіану і вертикальною площиною, яка проходить через заданий напрям. Розрізняють астрономічний, географічний, магнітний та гіроскопічний А. Гірничий енциклопедичний словник
  3. азимут — -а, ч. 1》 астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване світило (або предмет). 2》 військ. Кут, який утворюється заданим напрямом руху й напрямом на північ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. азимут — А́ЗИМУТ, а, ч. 1. астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку та спостережуваний об'єкт. Словник української мови у 20 томах
  5. азимут — а́зимут (араб. ас-сумут, множ. від ас-самт – шлях; напрям) 1. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через предмет (пароплав, літак, небесне світило тощо) і дану точку спостереження. 2. Магнітний... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. азимут — Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через певний предмет і точку спостереження; відраховується від пн. частини меридіана за рухом годинникової стрілки; зазвичай... Універсальний словник-енциклопедія