азимут

а́зимут

(араб. ас-сумут, множ. від ас-самт – шлях; напрям)

1. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через предмет (пароплав, літак, небесне світило тощо) і дану точку спостереження.

2. Магнітний А. – кут між даним напрямом і площиною магнітного меридіана місця.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. азимут — Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через певний предмет і точку спостереження; відраховується від пн. частини меридіана за рухом годинникової стрілки; зазвичай... Універсальний словник-енциклопедія
  2. азимут — А́ЗИМУТ, а, ч. 1. астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване світило (або предмет). 2. військ. Словник української мови в 11 томах
  3. азимут — -а, ч. 1》 астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване світило (або предмет). 2》 військ. Кут, який утворюється заданим напрямом руху й напрямом на північ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. азимут — а́зимут іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. азимут — А́ЗИМУТ, а, ч. 1. астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку та спостережуваний об'єкт. Словник української мови у 20 томах
  6. азимут — Азимут — azimuth — Azimut – двогранний кут між площиною початкового меридіану і вертикальною площиною, яка проходить через заданий напрям. Розрізняють астрономічний, географічний, магнітний та гіроскопічний А. Гірничий енциклопедичний словник