азимут
Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через певний предмет і точку спостереження; відраховується від пн. частини меридіана за рухом годинникової стрілки; зазвичай а. називають кут між напрямком на N і на певний предмет; в астрономії — кут між площиною локального меридіана і площиною, що проходить через певну зірку, зеніт і надир. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- азимут — а́зимут іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- азимут — Азимут — azimuth — Azimut – двогранний кут між площиною початкового меридіану і вертикальною площиною, яка проходить через заданий напрям. Розрізняють астрономічний, географічний, магнітний та гіроскопічний А. Гірничий енциклопедичний словник
- азимут — -а, ч. 1》 астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване світило (або предмет). 2》 військ. Кут, який утворюється заданим напрямом руху й напрямом на північ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- азимут — А́ЗИМУТ, а, ч. 1. астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку та спостережуваний об'єкт. Словник української мови у 20 томах
- азимут — а́зимут (араб. ас-сумут, множ. від ас-самт – шлях; напрям) 1. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через предмет (пароплав, літак, небесне світило тощо) і дану точку спостереження. 2. Магнітний... Словник іншомовних слів Мельничука
- азимут — А́ЗИМУТ, а, ч. 1. астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване світило (або предмет). 2. військ. Словник української мови в 11 томах