1. Словник української мови в 11 томах

аллах

АЛЛА́Х, а, ч. Назва бога в мусульманській релігії.

А вас, письменних, треба б бити, Щоб не кричали: "Ах! аллах! Не варт, не варт на світі жити!" (Шевч., II, 1953, 52);

Софта зняв руки й простяг над землею, немов прикликав на неї гнів грізного аллаха (Коцюб., І, 1955, 293).

◊ Алла́х його́ зна́є, жарт. — невідомо;

Оди́н алла́х зна́є (ві́дає); Одному́ алла́ху відо́мо, жарт. — ніхто не знає.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аллах — див. БОГ. Словник синонімів Караванського
  2. аллах — -а, ч. Назва Бога в мусульманській релігії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аллах — АЛЛА́Х, а, ч. (з великої літери). В ісламі – Бог, творець усього сущого. А вас, письменних, треба б бити, Щоб не кричали: “Ах! Аллах! Не варт, не варт на світі жити!” (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. Аллах — Алла́х іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. аллах — алла́х, алла́ (від араб. аль-ілах – божество) бог в ісламі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Аллах — одному́ Бо́гу (Алла́ху) відо́мо що, жарт. Ніхто не знає про щось. — Одному Богу відомо звідки, під дощем, при страшній бурі придибав до нас дід (З журналу); Як вивчав він і по чому Ту красуню птаху — Не скажу, бо то відомо Одному Аллаху (С. Олійник). Фразеологічний словник української мови
  7. Аллах — Алла́х, -ха, -хові, Алла́ше! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)