амальгама
АМАЛЬГА́МА, и, ж.
1. Сплав якого-небудь металу з ртуттю або розчин деяких металів (напр., золота, срібла та ін.) у ртуті.
Ртуть має здатність розчиняти в собі багато металів, утворюючи з ними сплави, що називаються амальгамами (Заг. хімія, 1955, 556).
2. перен. Про будь-яку суміш різнорідних речей, ідей та ін.
В.. щедро оплачених дифірамбах [кореспондентів] Асканія виступала романтичним островом, твердинею західної культури серед.. варварського моря, а хазяйка Асканії була "чудесною амальгамою паризького виховання і бурхливого скіфського.. темпераменту" (Гончар, Таврія.., 1957, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- амальгама — амальга́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- амальгама — (металів) стоп; П. суміш, мішанина, обр. вінеґрета, сов. вінегрет. Словник синонімів Караванського
- амальгама — Живосріблина Словник чужослів Павло Штепа
- амальгама — -и, ж. 1》 Сплав якого-небудь металу із ртуттю. 2》 перен. Про будь-яку суміш різнорідних речей, ідей та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- амальгама — АМАЛЬГА́МА, и, ж. 1. хім. Сплав якого-небудь металу із ртуттю. Залежно від співвідношення ртуті та іншого металу амальгама може бути (при кімнатній температурі) рідкою, напіврідкою або твердою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- амальгама — амальга́ма (франц. amalgame, з араб. аль-мальгам, від грец. μάλαγμα – пристрій для пом’якшення ударів) 1. Сплав, одним з компонентів якого є ртуть. Застосовують при золоченні металевих виробів, у виробництві дзеркал. 2. Переносно – суміш різнорідних речей, ідей. Словник іншомовних слів Мельничука
- амальгама — Сплав металу з ртуттю; застосовують у техніці, напр., для металізації поверхні матеріалу (позолочення, посріблення) та, дедалі частіше, у стоматології. Універсальний словник-енциклопедія
- амальгама — Амальга́ма, -ми, -мі; -га́ми, -га́м (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)