амоніт

АМОНІ́Т, у, ч. Аміачно-селітряна суміш, до складу якої входять вибухові нітросполуки.

Амоніти мають достатню швидкість вибуху (Таємн. вапна, 1957. 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амоніт — АМОНІ́Т, у, ч., хім. Аміачно-селітряна суміш, до складу якої входять вибухові нітросполуки. Амоніти мають достатню швидкість вибуху (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. амоніт — -у, ч. Загальна назва суміші амонійної селітри з горючими речовинами, що вибухає від дії капсуля-детонатора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. амоніт — АМОНІТ – АМОНІЙ Амоніт 1, -а, мн. -и, -ів. Викопний молюск. Амоніт 2, -у. Вибухова суміш. Амоній, -ю, ор. -єм. Сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, широко застосовуваних у техніці та сільському господарстві: вуглекислий амоній, сірчанокислий амоній. Літературне слововживання
  4. амоніт — амоні́т 1 іменник чоловічого роду викопний молюск амоні́т 2 іменник чоловічого роду вибухова речовина Орфографічний словник української мови