1. Словник української мови в 11 томах

ангідрид

АНГІДРИ́Д, у, ч. Безводний (кислотний) окис, який при сполученні з водою утворює кислоту.

При горінні фосфористого водню утворюються фосфорний ангідрид і вода (Заг. хімія, 1955, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ангідрид — ангідри́д іменник чоловічого роду окис Орфографічний словник української мови
  2. ангідрид — АНГІДРИД – АНГІДРИТ Ангідрид, -у. Хімічна сполука, що містить кисень і утворює з водою кислоту. Ангідрит, -у. Мінерал – безводний сірчанокислий кальцій білого, сіруватого або блакитного кольору. Літературне слововживання
  3. ангідрид — -у, ч. Кислотний оксид елемента, що з водою утворює оксигеновмісну кислоту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ангідрид — АНГІДРИ́Д див. ангідри́ди. Словник української мови у 20 томах