ангідрид
ангідри́д
-у, ч.
Кислотний оксид елемента, що з водою утворює оксигеновмісну кислоту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ангідрид — ангідри́д іменник чоловічого роду окис Орфографічний словник української мови
- ангідрид — АНГІДРИД – АНГІДРИТ Ангідрид, -у. Хімічна сполука, що містить кисень і утворює з водою кислоту. Ангідрит, -у. Мінерал – безводний сірчанокислий кальцій білого, сіруватого або блакитного кольору. Літературне слововживання
- ангідрид — АНГІДРИ́Д див. ангідри́ди. Словник української мови у 20 томах
- ангідрид — АНГІДРИ́Д, у, ч. Безводний (кислотний) окис, який при сполученні з водою утворює кислоту. При горінні фосфористого водню утворюються фосфорний ангідрид і вода (Заг. хімія, 1955, 369). Словник української мови в 11 томах